Що робити, коли до стиковочного рейсу ще 18 годин? Можна подивитсь місто, можна просто дрімати в аеропорту, але ми не шукаємо простих шляхів. Місцеві "бомбіли" називають нерельні ціни, то ж сідаємо на автобус від'їжджаємо подалі і ловимо таксі. За годину пошуків все ж знаходимо. Пейзажі за вікном поступово змінюються від повного безсніжжя в Алмаати до надзвичайно засніженої дороги і гір всього на відстані 10 км від аеропорту. Колеса авто починають пробуксовувати. Ще один підйом і машина просто застряє в глибокому снігу. Розпаковуємось, ще 800 м по недоторканому снігу і ми на базі Єлік Сай. Анатолій Іваноч - директор бази дуже здивувався, що ми з України. Більше катючих на базі не було. БУгелі тут олдскульні типу крючок. Ця система досить надійна для таких схилів, адже їхня крутизна досягає 50 град. Беремо напрокат лижі, адже бордів тут просто немає, треба було брати в Алмаати. Декілька невпевнених підйомів і призвичаюєшся. Анатолій Іваноч з радістю катає з нами, показуючи нам все нові і нові схили. А ми все ріжемо і ріжемо кантами пухлий. Потім нас пригощають чаєм і ми довольні, накатані і злегка втомлені вирушаємо в аеропорт, в якому літак перенесе нас в теплі краї, де буде море, сонце, вітер і хвиля, але це вже зовсім інша історія. А ми ще будемо довго згадувати це душевне місце на схилах Алмаатау.p.s. Більше про каталку в алмаати можна знайти тут http://gabchenko.kz/lifestyle/274/
|