|
Анализ рейтинга сообщения
|
|
Автор:
|
alexchek
|
|
Сообщение:
|
Я навчилася п'ять років тому. Хоча до того займалася спортивним орієнтуванням і там було зимове орієнтування на бігових лижах (скільки я іх зламала!). Чоловік одразу вивіз мене на Тростян. Як тільки ми піднялися нагору (на бугелі по центру), мені розбили голову північним бугелем (добряче розбили), потім все це залили горілкою (застосовували зовнішньо на рану та внутрішньо), потім він повіз мене на захід, але по буграх, потім була величезна істерика (я не падаю, але лижі не ідуть). Потім чоловіка було відправилено... "куди трамваї не ходять", потім сама собі поплакала і з'їхала вниз нижньої станції верхнього заходу. А далі поїхала на нижній захід - там того дня був нормальний схил. І там в мене все вийшло. Наступного дня я всю компанію заїздила . Ми навіть ще залишилися удвох на день. А взагалі вся поїздка почалася з того, що ми спонтанно вирішили поїхати з друзями на вихідні, взяли квитки, потім посварилися і я сдала свій квиток (у день відправлення). Потім - дзвінки (у мене тоді ще мобільного не було - чоловік до всіх друзів та родичів телефонував), примирення, я поїхала наступного дня, при чому за 3 години до відправлення потягу в мене ще не було квитків і я не знала, чи поїду взагалі. У Тростян та горні лижі закохалася назавжди. Ця "навчальна" поїздка відбулася наприкінці лютого 2003. У листопаді купили свої лижі. Після цього була Красія, Драгобрат, Низькі Татри (ясна) - 4 рази, Тростян (2-3 рази за сезон на вихідні). Зараз збираємося в Австрію.
|
|
